з вишень квітневих, з пелюсток, легкий серпанок
в шлях старовинний – дивовижний шлюбний танок –
вінчально квіт кружля безлюдного світанку –
а ми під зливою йдемо до свого ґанку…
чи буде нам нове життя, мій любий бранку?
й сама в полоні почуттів, твоя обранка –
з того жовтневого – в минулім давнім – ранку…
Перевод на русский – по мотивам – сделан Татьяной Кариатиды Сны http://www.stihi.ru/2016/04/24/9296