Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2016/04/27/4197
Вечером в наряды убран город сонный.
Суета прибита пылью на дороге.
Месяц поседевший звёзд приблизит лона,
Станет колыхать их, будто бы в пиро' ге…
По одной те звёзды скинет с выси в воду,
Та, что не утонет, солнцем утром станет.
Веером желаний светлый хороводит.
Кто-то для других так думал – про кохання*?
Пожелал голодным скушать, что и сами?
Босым – чтоб одеты были и обуты?
Без угла – четыре, убраны цветами?
Пленным, что в загоне, сбросить эти путы?
Задрожали звёзды: ил сродни им не был…
Ночь желаний гасит звёздные кочевья.
Протирает месяц тряпочкою небо,
Росы покрывают травы и деревья…
* - любовь (с укр.)
Оригинал:
У вечірні шати вбране місто сонне,
Клопоти вляглися пилом на дороги.
Місяченько сивий зірки юні горне,
Буде їх гойдати в хусточці вологій...
По одній зірчині викине у воду,
Та, що не потоне, сонцем вранці стане.
Для бажань - вся решта… Світлий людям годить…
Хто би раз для інших думав про кохання?
Забажав голодним їжі хоч на ранок?
Босим, без сорочки - взутись та вдягнутись?
Без кута – з чотири, квітами убрані?
Тим, хто у полоні, звільнення від путів?
Прохолодно зіркам, тягне мул до себе,
Ніч бажань згасає, тиха, бездієва…
Витирає місяць хусточкою небо,
Роси вранці вкриють трави та дерева…