http://www.stihi.ru/2016/04/26/7230
А годы мчатся, как с горы лавина.
И хочется, чтоб все лишенья – мимо.
Покой душе, чтоб наконец-то дали,
Оставив в прошлом то, что насчитали –
Просчёты стали пыткой и кошмаром…
Спаси, Господь, от всех капризов старых!
О, нежные хоругви крон в апреле,
Под ветерок - молитв новейших время!
Не спорю я теперь, судьба, с тобою –
Лечу цветами сердце, добротою!
Даров Господних в тихом созерцанье
Стремлюсь я к Небу в солнечном сиянье.
Воробушки чирикают знакомо.
Под пенье птиц с утра иду из дома.
Оригинал
Як мчать роки! Мов з шибениць зірвались !
А хочеться, щоб врешті - вгамувались...
І не пручались ферії. Спочили
На тому, що ретельно відлічили
Та ретязем своїм відкатували -
Спаси, Господь, від примх старих навали!
О, ніжні корогви дерев у квітні,
Під легіт -з вами молитви новітні !
Із долею вже не стаю не герці -
Кульбабок соком вилікую серце!
І, як видець, в оцім квітневім майві,
Знов лину до Небес у сонця сяйві!
Цвірінька горобець - зове із хати -
Піду під спів пташиний ранкувати!
Иллюстрация из Интернета