Рік щастя й радість наворожить.
Листопадом роздягнені в зневазі,
Зовсім оголені вітрами,
Стоять тополі у шерензі,
Кружляє листя вихорами.
Сніжок танцює з вітром сальто,
Студень чатує за порогом,
Укрилася новим асфальтом,
Через моє село дорога.
Біжить із гір ріка студена,
І за селом змією в’ється,
На кілометри розтягнена,
Піском з камінням вмивається.
Скоро морозним саркофагом,
Накриє річку у долині,
І стане січень оберегом,
Полям і долам Буковини.
Земля спочине , сил набереться,
Розпушиться уся під плугом,
Як сонце березнем всміхнеться,
І Прут пробудиться під лугом.
Усі дрібні річки й струмочки,
Покотяться разом вже сплавом,
Роздасть весна всі даруночки,
Зеленим вкриє покривалом.
Мережним плетивом весняним,
Одягне гори і долини,
Ароматом й кольором багряним,
Будуть всміхатися жоржини.
Літо теплом усім щоднини,
Здобутки працею примножить,
Мир запанує в Україні,
Рік щастя й радість наворожить.
автор; Н.П.Рубан.