***

Вероника-Евгения Демидова
Я шукаю забуте кохання
В тихих вулицях, ліхтарях,
Кличу осінь неначе в останнє,
Зтерши сльози, забувши про страх.

Я шукаю загублене літо
В тихім сяйві міських ліхтарів.
Ти скажи, ну куди ж мені діти
Мертві спогади згублених днів?

Я шукаю розкидане щастя
У чужих негостинних краях.
І безкрайні поля мені сняться
Та морський мій загублений шлях.

Я шукаю забуте кохання
В тихім сяйві пустих ліхтарів.
Кличу знову неначе в останнє
Милі спогади згублених днів...