В останній раз побачив море,
Ні про що не знавши,
Ні на що не сподівалась,
Мрійливо дивилася на зорі,
Ходила берегом і усміхалась.
Море не можливо виміряти в одиницях,
И формули для нього не знайдеш,
Теперь между мною и морем граница,
Це божевілля, інакше словом не назвеш.
И разрываясь между русским й украинским языком,
Я так люблю янтарный, горный Крым
Я не хочу для побережья стать врагом,
Я не хочу лазурный берег, через миллионы мыль.
Хочу свободы,хочу мира,
Хочу покоя и любви.
Але незримая сокира нас відколола,
Від високих гір.
Коли закінчиться все се?
Коли закінчиться безладдя?
Я маю віру у повітря зіється сумне,
Й нове життя у мить знайде дихання.
І розквітнуть ніжні і тендітні квіти,
И заликует цвітом радотным життя.
І не важливо в послідосності яких -
Російських чи українських літер,
я буду виливать свої чуття.
Когда закончится все это?
Когда закончатся вопросы.
Но есть надежда в близость света.
Придёт конец богатым боссам.