легко в ладонь ложится верный складень
сквозят по синевыбритой скуле
слезины накопившиеся за день
вскользь месяц май бредёт навеселе
не до конца мотивы понимая
влачусь за ним
палач невольный мая
***
шось в головє шумить некiсло
і нєбо тучноє навісло
без сіл сіжу чівото ждя
мабуть дождя
думки шугають безупинно
мов навіженая горпина
що мешка кинутим селом
в душі облом
дум лєйтмотів такий
о гдє ви
вчорашніх грьоз та ігрищ дєви
пошто доколє я одін
сєдой блондін
де курви-долі клята милість
куди-куди ви удалілісь
хорей юнацький
зрілий ямб
пішли з очей
ба наче вчора мняв принцесу
аж гульк літа ведуть на мєсу
де пришелепа виє дьяк
мій отходняк
та я іщє шайтан нівроку
весну плекаю яснооку
у глибінє сибірських руд
нє спят і ждут
як банер кволого обличча
омиє дощ і слідом враз
майне усмішка таємнича
усьо гаразд
негода сум змиває в лєту
радій замріяне дівча
сам джобс архангел інтенету
нас повінча