Автор: Людмила Юферова, Украина
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой (авторизованный)
ДА ЧТО НАМ ДОЖДЬ!
Ветрище гонит тучи прямиком,
И вот уж загремело в апогее!
Под стук сердец бежим с тобой вдвоём
Скорей домой из парковой аллеи.
Сильнейший встречный ветер на пути –
Порывистый, он будоражит нервы!
А спуск Андреевский гудит людьми,
Пакуют мастера свои шедевры.
Мы счастливы, и это не во сне.
Бежать с тобой – приятная разрядка.
Вот штора задрожала на окне –
И вспомнился улыбчивый Булгаков.
А молнии стреляют по реке…
Тревожно стало заблудившей птице…
Не страшен дождь, когда рука в руке,
Вернулась молодость, душа резвится.
Оригинал
http://www.stihi.ru/2016/05/30/10656 – на странице автора
I ЩО НАМ ДОЩ!
Свинцеві хмари сунуть навпростець,
Аж раптом – грім в небеснім апогеї!
А ми у дощ під гупання сердець
Втікаємо з Пейзажної алеї.
Потужний вітер дме напереріз –
Які непередбачені маневри!
Гуде людьми Андріївський узвіз,
Майстри пакують нашвидку шедеври.
Ми біжимо щасливі і смішні,
Що дощ у груди – нам обом однако.
Фіранка затремтіла у вікні –
Підморгує усміхнений Булгаков.
А блискавки стрибають по ріці…
Тривожно й лячно заблукалій птасі…
І що нам дощ, коли рука в руці,
Коли роки зависли в поміжчассі.
http://stihi.ru/rec.html?2016/06/01/5590 - отклик автора