СЕМЕН ПАЛІЙ
Історична поема часів Північної війни
Частина восьма.
Втікачі (замість епілога)
Були під Полтавою шведи розбиті.
Колись найсильніші в Європі війська
Розгромлені вщент і ганьбою укриті.
А з Карлом і гетьман Мазепа тіка.
Князь Меншиков гониться вперто за ними,
Триває погоня і вдень, і вночі.
По берегу Ворскли, лісами глухими
Нарешті дійшли до Дніпра втікачі.
В тривозі, у паніці шведські солдати:
«Ой, лихо! На нашій дорозі ріка!
Аби ж то човнів десь могли ми узяти!
Ось-ось нас нагонять російські війська!»
Мазепа і шведський король повсідались
У знайдений десь невеликий байдак,
Поспішно вони на той беріг дістались,
Своїх залишивши у пастці вояк.
Покинуті шведи здались росіянам,
А гетьман і Карл утекли до Бендер.
І в краї чужім, в володіннях султана
Самотній Мазепа безславно помер…