***

Та де ж знайти ту праведную владу,
Щоб рідну хату привела до лАду.
Щоб наші діти і дрібні онуки
страшної зброї не хапали в руки.
Щоб милувались, як цвітуть каштани,
щоби лани, садиби і баштани
засіялись не мінами - насінням,
на радість і добробут дням осіннім.
Щоб лиходіїв не було, як гною.
Щоби сусіда не жахав війною.
Приходив, як годиться, з хлібом-сіллю,
щоб не чорніти - зеленіти гіллю.
Щоб всі збагнули -ми шляхетні люди -
не звірі, не фашисти, не іуди!
Як небагато треба для людини ...
Свідомість - ми єдиної родини.
Нас народила мати, не вовчиця.
Було б не зайве у вовків повчиться:
в них є свої неписані закони,
хоча не знають, що таке ікони.
Тож годі, люди, Господа гнівити,
бо хочеться по-вовчому завити.