Мила дівчинка, легка як вітер
Очі зморені та солоні
Скільки в ній посаджено квітів,
Що в волошках навіть крихкі долоні?
Гарна дівчинка, з зорей зліплена
Небо синє в її руках
Подарована безкінечності
З високими горами на плечах
А ім'я її в кожній краплі цього дощу
В кожнім промені літнього сонця
Я солодким, пахучим медом її пригощу
Покажу їй світ, подарую море, і нехай поставе біля свого віконця.
Кожен новий день, прибігаючи до вікна
Більше суму не буде бачить
Біля вікна її три кита,
Виринають з води і летять над нею, мов диво - птахи.
Мила дівчинка, легка як вітер
У руках її літня злива
Дах будинку увесь у квітах,
Що кричать постійно : "Моя люба, будь-ласочка, будь щаслива."