Повітря бракне!.. дихать нічим...
повільно час стіка...
Хтось дивиться мені у вічі,
аж жаром обпіка...
Він чи вона? З крильми неначе?!
Обскубане, сумне...
Так пильно дивиться і плаче,
жаліючи мене...
Підходь-но ближче, бо не сила
до тебе підійти...
яке ж бо ти створіння миле,
пір`їнки золоті.
То хто ти є? Прийшло для чого?..
Як струмом - двійко фраз :
- Я Янгол Смерті,- вісник Бога...
тобі додому час.