***
Торкну сріблясту я струну,
Враз, арфа та загомонить,
І рій думок - мальки по дну,
Шугають, річечка дзвенить.
Мамусю, рідна моя ненько,
За всіх, що там...душа болить,
У Бога ходимо навшпиньки,
А він забув про нас, чи спить...
Спіткає скрута, плине час,
Ріка тече життя бурхлива,
А доля, мачуха зрадлива,
За стіл не кличе в купу нас.
Всих розкидало по-одинці,
Живе, як зможе, кожен з нас,
Вже хтось засипав зруб криниці,
І лад сімейний той погас.
Торкну сріблясту я струну,
Вона, як ти, загомонить,
А рій думок - мальки по дну,
Шугають, річка плюскотить...
Стареньку обійму я грушу,
Біля сумних-сумних могил,
Оту всю виплачу я душу,
Стільки моїх не стане сил...
Стільки моїх не стане сил...
***