ЛЕЛЕКА
Чорногуз ти мій – лелека,
Охоронець з давніх пір.
Ти несеш дітей здалека
До оселі в кожен двір.
Лиш на зиму відлітаєш...
Навесні твій чую дзьоб.
В гай летиш, тут не блукаєш,
В ньому кожному ти люб.
Всі завжди тебе чекають,
Щастя хочуть захистить.
Твій приліт усі бажають
Кожен день і кожну мить.
Ой, лелеко! Рід твій вічний,
Таємниць у ньому вкрай,
Він такий тендітний, ніжний...
Осінь...зліт не заважай.
15.11.2011