Очима сина

             ОЧИМА СИНА

Очима сина бачу небо,
Думки у ніч зібрав зрання.
Прийшла до мене ця потреба
Відкрити серцю почуття.

Очима сина я пишаюсь
Усім, що бачу навкруги,
І щиро краю я вклоняюсь
За те, щоб не було нудьги.

Очима сина вже малюю
Яскраве сонце у житті.
І вдень, і в ніч його шаную,
Спасибі я кажу й землі.

Очима сина я вплітаю
У долю зіроньку – мету,
З якими друзів привітаю
В роки стрімкові на бігу.

Очима сина зберігаю
На щастя світлий оберіг,
З яким ясніше примічаю
Канву не пройдених доріг.

Очима сина на світанку
У час роси під пісню солов’я
Я бачу мами вишиванку,
Яка мене від горя берегла.

4.05.2012

(Передруковано, без змін з 7-ї збірки віршів „За все вклоняюсь тобі, земле”, с.226-227)
Сб.10. «Моя любовь и счастье»