"Постараюсь наступного разу прийти без онука...
Сподіваюсь, наступного разу я буду сама...
Сподіваюсь, не буде потреби відсмикувать руку
і слова непотрібні – для тайни – казати дарма.
У жіночої волі проста і смішна привілея –
відчувати свободу хоча б на короткую мить.
І тримати тобою даровану білу лілею –
не боятись, що біла лілея когось розізлить.
Я нічого не вкрала і красти нічого не буду.
Таємниці нема: без свободи жінки – не жінки...
Я сміюсь, і навряд чи я вдома онука «забуду».
Просто мрію: торкнешся мене – і забуду роки..."
*****************************************************
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
http://www.stihi.ru/2016/07/03/951
– Постараюсь, чтоб к Вам на свиданье явиться без внука…
И надеюсь, в другой раз одна я смогу с Вами быть…
И не нужно мне будет, надеюсь, отдёргивать руку
И слова, чтоб хранить нашу тайну, всерьёз говорить.
Привилегия женщин покажется очень простою:
Ощутить вдруг свободу, её осознание длить.
И принять в дар цветок, от души что подарен тобою,
Не боясь, что кого-то способна весьма разозлить.
Ничего не украла и красть ничего я не буду.
Без свободы нет женщины, – я понимала всегда.
Я смеюсь, и навряд ли случится, что внука «забуду».
Лишь мечтаю: коснёшься меня – и забуду года.