Коли втомлюся... Маргарита Метелецкая

Фили-Грань
                Перевод с украинского:

Когда устану от разлуки,
Поверх груди скрещу я руки,
И высшего земного счастья
Осмелюсь попросить – причастья…

Наверно, будет ночь погожей
И с тысячью других несхожей,
С краюхой месяца в окне –
Когда Ты снизойдёшь ко мне…

Шуршанье ризы белоснежной…
Склонившись трепетно и нежно,
Почившей душу к небесам
Несёшь в Чертог Чертогов Сам…

А там,  предвосхищённый в Слове,
Ждёт милосердный Суд Любови…

******************

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2010/09/10/5692

Коли втомлюся від розлуки,
Складу навхрест на грудях руки,
Щобільшого земного щастя -
Попрошу я Твого причастя...

То, певно, буде ніч погожа,
На тисячі ночей несхожа -
З окрайцем місяца в вікні,
Коли Ти явишся мені ...

Шелесне Риза білосніжна...
Тоді і трепетно, і ніжно
Схилившись, до Небесних веж
Спочилу душу піднесеш...

А там, як сказано у Слові ,
Жде милосердний Суд Любові...