По мотивам с украинского
Людмила Юферова "Та тiльки бiль вривався до душi"
http://www.stihi.ru/2015/07/01/4377
Упёрлось утро ясное в окно,
Вдыхая воздух с привкусом ванили.
Как пара одуванчиков весной,
Две рифмы на наличнике грустили.
Резвился ветерок на небесах,
Расчёсывая туче завитушки.
Печально голосил усталый птах,
Пытаясь отыскать свою подружку.
Стенания стекали в окоём,
Как лепестки заполоняли поле...
Шныряли мысли стаями кругом,
В сознание вселяясь поневоле.
Июль и день случайно забрели
Ко мне во двор тропинкою незримой...
Непрошено вторгался в душу сплин,
В стихах переплетая мысли с рифмой.
*** *** ***
А ранок був упертим і ясним
І пив повітря з присмаком ванілі.
На підвіконні грілось двійко рим,
Як золоті кульбабки запізнілі.
Легкий вітрець ганяв по небесах
І скуб руно розніженої хмари…
І сивий птах, сумний зомлілий птах
Стогнав у небо до своєї пари.
Спадали зойки із червоних руж,
Як пелюстки на маєво зелене…
Й думки ширяли зграями довкруж
І, як на мед, зліталися до мене.
А день і липень, як товариші,
До могу двору забрели незримі…
Та тільки біль вривався до душі -
У вірші заплітав думки і рими.
Фото автора