Дажбог

Александр Линник
Дайбог яскраво промениться,
Пташки співають у гаю,
Народ у рощі веселиться,
За руки взявшийся кружиться,
Культуру дбаючи свою.

Всі в вишиванках, ноги босі,
В жінок на голові вінки,
Чоловіків ласкаво просять,
І коровай смачний приносять,
За стіл накритий залюбки.

Купала Землю омиває,
Вогонь священний... дивна мить...
І духи Пращурів літають,
Дайбожі внуки поминають,
А в небі, Бог Перун гремить.

Повеселились, погуляли?
Тепер мерщій додому спать,
Дощі і вітер верби вале,
Стрибоже, силище чимале,
А нам ранесенько вставать.

Трудитись, грядки обробляти,
Кувать, гончарити, в'язать,
Любить дітей не забувати,
Будинки Рідним будувати,
А свято прийде, знов гулять.