Ось вже й першi вогнi...

Ирина Боговина
        ***
Ось вже й перші вогні
Зайнялися зіркові,
І великі, й малі,
Жовті , сині, бузкові.
Подались ті вогні,
Запалали над містом,
Розлилися вночі
Зашифрованим змістом...
Цвіт рясний, білий сад,
Вишні долу звисають,
Зорі в сад-зорепад,
Золотим вишивають.

Вже в селі-не заснуть...
Звичний гамір, трамваї,
З часом важко збагнуть,
Як без міста жила я...
Діамантовий бум,
Чарівна шахівниця,
Розцяцькований ЦУМ,
Вся шахтарська столиця!..
Мов гирлянди, шосе,
Схили ген розляглися,
"Мирний",рідне "Босе",
Ніби дві рукавиці...

Православні церкви,
В хрестах велично встали,
Стадіони, мости,
Доленосні вокзали.
В скверах затишна ніч,
Квіти вже засинають,
Молодіж пліч о пліч
Над ставками кружляють.
Ліхтарі мерехтять,
Води їх відражають,
Вкупі верби стоять,
Хвилі весла качають...

Терикони старі,
Все щось завжди мудрують...
Вкрились листом, сумні,
В небі зорі чатують.
Ще досвітні вогні
Шахтарів піднімають,
Як героїв своїх,
У обійми стрічають...
Стіни лави блищать,
Їх тунелі безкраї,
Безупинно летять
Вагонетки,як зграї...

Вже й на небі зірки
Зблідли,наче, троянди,
Встав вже люд гомінкий-
Молодіжна команда...
Рідне місто моє,
Навіть, хвильки, не згає-
Вимкне світло, що ллє,
День новий запалає!..

       ***
10.04.2010