отаман

Александр Семишкур
як у полі, як у полі
вітер віє, сніг мете
та у тому чистім полі
отаман війська веде

жінку з сином поховавши,
хату в полі підпалив,
вороного в ніч запрягши
сльози кровью він умив

і нема йому спокою
кари хоче ворогам
за свободу смерть у бою
за людей життя віддав!