Я знайомою тропою,
Прокладаю путь до Тебе.
Там за Бугом – за рікою,
Зачекався Ти на мене.
Сонце хмарка заступила,
І пішов дрібненький дощ.
Вітерець гойдає віти,
Колить ноги літній хвощ ...
На побаченні з Тобою,
В часі тихім розчинюсь.
Про душевне й сокровенне,
Вірно, щиро помолюсь.
Розповім як мені важко,
Все роблю тепер сама.
Крадькома сльозу стираю,
І стаю для всіх сумна.
На могилці - чорнобривці,
Ти з портрету посміхнувсь.
Я новину розповіла,
Ти неначе озирнувсь…
Не почула Твого слова,
Вітер хмарки розігнав.
Чом ти доленька сурова?
Ліс навколо застогнав …
Знаю, вже нікуди,
Ти від мене не підеш.
Прощавай, до Тебе прийду,
Знаю милий – вірно ждеш ...