Все найцінніше маєш задарма.
А кошти навигадували тролі.
Нема за що платити. Ну, нема.
Хіба, за волю.
Бо то – вже не дароване добро.
Тут в розмін не приймаються мозолі,
Стійка валюта – тільки власна кров,
Бо то є воля.
Натомлені кістки складуть в труну.
Нехай. Немає роду переводу.
Лише щасливці все таки збагнуть
Ціну свободи.
Хіба калюжа – свіже джерело,
Хіба то рідний дах – хазяйська стріха.
І справді, може й щастя б не було,
Якби не лихо.