На http://www.stihi.ru/2010/09/10/5692
Когда устану от разлуки,
В молитве скрещиваю руки
И как лелеемого счастья
Я у Тебя спрошу причастья.
Наверно, будет ночь погожей,
На все другие непохожей,
С краюшкой месяца в окне,
Когда Ты явишься ко мне.
Под шелест ризы белоснежной
Тогда проникновенно, нежно
Ты тихо душу как итог
В Небесный вознесёшь Чертог
Там, у Господнего Порога,
Ждёт Суд Любви по Воле Бога.
11.07.2016
Коли втомлюся...
Коли втомлюся від розлуки,
Складу навхрест на грудях руки,
Найбільшого земного щастя
Попрошу я - Твого причастя...
То, певно, буде ніч погожа,
На тисячі ночей не схожа,
З окрайцем місяця в вікні,
Коли Ти явишся мені...
Шелесне Риза білосніжна...
Тоді і трепетно, і ніжно
Схилившись, до небесних веж
Спочилу душу піднесеш,...
А там, як сказано у Слові,
Жде...милосердний Суд Любові...