http://www.stihi.ru/2016/07/01/2848
К Дню Рождения Поэта!
Оригинал:
Ещё любил я первое июля,
Когда после дождя опять светло,
И солнце золотит в столовой стулья
И брызжет на гранёное стекло.
Как дышит рухлядь в этом доме старом –
Открытки, ноты, бастионы книг!
Всё шло к тому, чтоб тайно и задаром
Я некий мир из воздуха воздвиг.
А что ж ещё в бездомном певчем звуке?
Грудинных струй волнистая игра...
И ни на рубль скептической науки,
Ни на копейку прочного добра.
Слова о лете – обречённей лета.
Глотни вина, поозоруй чуток –
И ласкою предсмертного привета
Закончи рукописный завиток.
Иди же, ночь! Как ладен твой обычай,
Дружок-сверчок, игруля из игруль!
Ведь можно жить лишь звуком, а не притчей,
И снова ждать рассветный лепет птичий:
„Июль-июнь, июль-июнь, июль...”
Перевод на украинский Светланы Груздевой:
В душі плекав я завше перше липня,
Коли із ранку дощ і ясно знов.
І сонце до стільця нишком прилипне
І в склі гранчастім висвітить вино.
Як мотлох дихає в старій істоті:
Листівки, ноти і книжок розвал!
До того йшло, щоб задарма і потай
Я дивний світ з повітря будував.
А що іще в отім бездомнім звуку?
Грудинних струменів хвиляста гра…
І ні на рупь скептичної науки,
Ні на копійку світлого добра.
Слова про літо гірші, аніж літо.
Ковтни вина, вінок фантазій звий
І в ласці передсмертного привіту
Закінчуй закрутком рукопис свій.
То йдіть вже, ніч! Який вже гарний звичай,
Цвіркунчик мій, ігруля із ігруль,
Бо можна жити звуком і без притчі,
Чекати знов ранковий белькіт птиці
І закрутити липень у «іюль» …
21.07.2016
Фото из Инета