(31.07.16.р)
Колись я мріяла про Єгипет,
Потім про Італії казки,
І в серці знов забився трепет,
Від неймовірної краси:
Чисті вулички й привітні люди,
Що як мурашки спішать кудись,
Невже й вони про все забули,
Й за течією почали плить...
Але не все в житті - погано,
Якщо для кого маєш жить!
Й краще пізно - ніж ніколи,
Вловити ту незнану мить!
Бо усе в житті відносне,
Й друзі не виняткок із правил - теж,
Нехай для них твоє життя є млосне,
А ти і дальше вези свій кортеж!
Й вдихай у душу аромати,
Що новий день тобі приніс,
Та спробуй мрії памятати,
Бо ж це був лише, твій каприз!
О не соромся створінь крилатих,
Що так вміло в сни твої прийшли,
І вітрів несамовито-кудлатих
Які просте щастя тобі принесли.
Головне: Зумій з нуля усе почати,
Щоб не було за вікнами пітьми,
Й тоді вже серце не захоче мовчати,
Й дозволить смутку проти твоєї течії - піти!