П д чорною пахою ноч

Надежда Рубан
Під   чорною  пахою  ночі.

Чому  мені  так  гірко  й  сумно
У  цей  серпневий  тихий  вечір ?
Ніч  за  вікном  сміється  глумно
Тепер  тебе  вже  не  побачу.

Чи  нещасливою    родилась ?
Чи  може  так  все  мало  бути?
Любов  так  в  серці  вкорінилась,
Що  її  звідти  не  здобути.

Шукала  я  собі  розраду
В  нових  знайомствах ,  що  на  сайті,
Плекала  вже  для  тебе  зраду
Та  лиш  любов  була  на  варті.

Щоб  тугу  в  серці  погасити
В  подушку  жалібно  поплачу,
Щоб  серце  сльозами  зросити
Й  любов  нещасну , таємничу.

Тебе  кохала  і  кохаю
ХОЧА  НА  ТЕ  НЕМАЮ  ПРАВА,
Я  память  свою  роздираю
Любов  на  трьох ,  то  не  забава.

Незнаю  як  без  тебе  жити
Чи  ще  колись  тебе  побачу,
Душа  моя  буде  тужити
І  серце  плакати  в  додачу.

Стосунки  наші  розриваю
Ще  б  глянути  у  твої  очі,
Своє  кохання  поховаю
Під  чорною  пахою  ночі.


Автор; Н.П.Рубан.