Надходить ніч самотня й одинока,
На небі місяць зірку освітив.
Мені здається, що це ти здалеку,
На побачення з собою запросив.
Заплющу очі, у сні тебе стрічаю,
Одне попрошу, швидко не зникай!
Я тільки в нім з тобою знов літаю,
І наче не було страждань, нас тішить рай.
Яка це радість, бачитися знову,
Гарячими вустами вуст твоїх торкатись.
Поринути у свіжість світанкову,
Шалено щастям разом навтішатись.
У дійсність повертатися не хочу!
Заходити в порожній і холодний дім.
Я голову свою будь чим морочу,
І віддаюсь віршам із пошуками рим.
Надходить ніч самотня й одинока,
ЇЇ ніхто, коханий, не займе.
Моя любов до тебе є така глибока,
Твоя ж мене із неба береже…