Ревно тужить серденько за домом,
За межею повз рідної хати.
Чужина пролягла гірким сумом,
І цей біль вже не в силі приспати.
Мрія … Вдосвіта вийти на ганок,
Босоніж пройтись по травиці.
Запашної напитися кави,
І відчути тепло від землиці.
В жмені яблука стиглі зібрати,
Що росою перлинною вмиті.
Буду мрію свою колисати,
До мамусі вертатись щомиті…
Ти чекай, Україно, на мене,
Прилечу я до тебе на крилах.
Моє серце до тебе поверне,
Більш без тебе я бути не в силах.
Не забудь мою душу натхненну,
Більш надовго тебе не покину.
Обійду хоч весь світ, всю Вселенну,
Я любитиму тільки Вкраїну!
(присвятила Наталі Козупас - Вольській)