Невчасний день...

Елена Мамчич
Невчасний день
Накрив вчорашній сморід,
Печалі сум,
Без вітру і тепла, -
І зникло сонце,
І життя говорить
Забутим відчаєм
Безвиході і зла.

Майбутнє відчуває
Біль заліза,
І кулі душ
Ідуть у небуття,
І вража кров
Над залишками хмизу
Застигла...

І немає вороття
Безпечності і радості
Миттєвій,
І сором заглядає у вікно,
І гострить жало
Гнівом недієвим
Невинних душ
Криваве полотно...