квiтка

Марина Гареева
що тобі побажати? /людині квітів/
там, де торкаєшся, тане вразливість шкіри.
літери не змогли би це зупинити,
подихи – навіть зірвані – не змарніли.

що тобі побажати? /окрім кохання/
що відібрати у тебе? /окрім любові/
щоби весна проростала – і не остання,
щоби долоні твої лоскотало слово –

непереведене і до кінця не спите,
щоби ніхто, крім мене, не знав, як швидко
перша пелюстка випалить заповіти
вічним вогнем, що зігріє бажанням квітки.




/вічна весна /