***

Юлия Войцехова
Рвусь назустріч холодному вітру,
Він мені не завадить іти.
Я його не боюся, я звикну,
Бо мене там чекатимеш ТИ!

І, долаючи всі перепони
на шляху до бажаной мети,
Я прийматиму виклики долі,
Бо мене там чекатимеш ТИ!

І нехай буде важко, я знаю:
Щастя дуже нелегко знайти.
Шлях тернистий покірно приймаю,
Бо мене там чекатимеш ТИ!

Я іду, щоб своїми руками
Захищати ТЕБЕ від біди.
Щоб сплестися тілами й думками
І розвіяти суму сліди.

Огортати ТЕБЕ дні і ночі,
Наче подихом теплим весни.
Цілувати коханії очі,
Від тривог берегти ТВОІ сни.

Щоб ділити і радість, і горе,
Відкривати чарівні краї.
І шаленої пристрасті море
Виливати на губи ТВОІ.

Щоби разом в гарячих обіймах
Розчинятись у вирі світів.
І за руки тримаючись міцно,
Щоб отримав ТИ все, що хотів!

Я ТВОЯ! І я буду кохати,
Доки серцю відведено йти.
Я до ТЕБЕ дійду! Тільки б знати,
Що мене там чекатимеш ТИ!!!!