«В ДВУХ ЯБЛОКАХ..» (стих 1.4 из поэмы «Мой Мефистофель»)
Татьяна Костандогло
http://www.stihi.ru/avtor/omxyma http://www.stihi.ru/2011/01/31/7
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
================================ Татьяна Костандогло
================================ В ДВУХ ЯБЛОКАХ..
================================ (стих 1.4 из поэмы «Мой Мефистофель»)
================================ Маэстро, браво... Подвожу итог.
================================ Две капли, два потока, два начала
================================ Бессмертие вместили. О, мой бог,
================================ Два Солнца – это много или мало?
=================================== - В двух яблоках хранится урожай
=================================== Вселенных всех, что были и что будут.
=================================== Даруй свои плоды земному люду,
=================================== И мой ответ даруй - нет тайны. Знай,
=================================== Закон мой знай: песочные часы
=================================== В руках твоих не маятник, который...
================================ - Не маятник? Я выроню их скоро?
================================ А как, мой бог, небесные весы?
=================================== - В двух яблоках хранится урожай
=================================== Вселенных всех, что были и что будут!
=================================== А возДух - дань моя земному люду,
=================================== Ты дань свою сама, дитя, рождай.
================================ - Прямые и обратные пути?
=================================== - Планета - детский мячик...
================================ - Не печалься, я это помню!
=================================== - Ты играй, играйся...
================================ - Лети, небесный мой, лети! Лети!
=================================== - По часовой и... против?
================================ - Двойником?
=================================== - Рождая бога, огненное сито!
================================ В каком столетье, на костре каком
================================ Ты сжёг меня, прокля'тый инквизитор?
================================ 29.04.2000
================================ http://www.stihi.ru/2011/01/31/7
----------------------------------
В ДВОХ ЯБЛУКАХ..
------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
(вірш 1.4 із поеми «Мій Мефісто'фель»)
Маестро, браво… Міфу стро'фи – блиск!
Дві краплі, дві протоки, два начала
Безсмертям дихають. О, віри лик,
Два Сонця – це багато чи замало?
– В двох яблуках заховано врожай
Всіх Всесвітів, що згинули, що будуть.
Даруй свої плоди земному люду,
Мій міф даруй – немає тайни. Знай,
Закон мій знай: Спокуса – це ази
Просвітлення, не маятник кармічний…
– Не маятник? А як же гріх одвічний?
А як же Суд, небесні терези'?
– В двох яблуках – захований врожай
Усіх Світів, що стерті і що будуть.
І Смерть – це дань моя земному люду,
А дань свою – ти з муками рожай.
– Ось це і є прокляття всіх Світів?
– Земля - дитячий м’ячик…
– Не печалься,
я пам’ятаю це!
– Ти грайся, грайся…
– Лети, небесний мій!
Лети, лети!
– У суть твою?..
– Прокляттям двійників?..
– Породжуючи страх, вогне'нне сито!
– В яких віках, у вогнищі якім
Мене спалив, як клятий інквізитор?
***
Николай Сысойлов,
28.08.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото Татьяна Костандогло; слева: Maerten van Heemskerck – De zondeval ca 1530)
===============
С ударениями
----------------------------------
В ДВОХ Я'БЛУКАХ..
------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
(вірш 1.4 із поеми «Мій Мефісто'фель»)
Мае'стро, бра'во… Мі'фу стро'фи – блиск!
Дві кра'плі, дві прото'ки, два нача'ла
Безсме'ртям ди'хають. О, ві'ри лик,
Два Со'нця – це бага'то чи зама'ло?
– В двох я'блуках захо'вано врожа'й
Всіх Все'світів, що зги'нули, що бу'дуть.
Дару'й свої' плоди' земно'му лю'ду,
Мій міф дару'й – нема'є та'йни. Знай,
Зако'н мій знай: Споку'са – це ази'
Просві'тлення, не ма'ятник кармі'чний…
– Не ма'ятник? А як же гріх одві'чний?
А як же Суд, небе'сні терези'?
– В дво'х я'блуках – захо'ваний врожа'й
Усі'х Світі'в, що сте'рті і що бу'дуть.
І Смерть – це дань моя' земно'му лю'ду,
А дань свою' – ти з му'ками рожа'й.
– Ось це і є прокля'ття всіх Світі'в?
– Земля' - дитя'чий м’я'чик…
– Не печа'лься,
я пам’ята'ю це!
– Ти гра'йся, гра'йся…
– Лети', небе'сний мій!
Лети', лети'!
– У суть твою'?..
– Прокля'ттям двійникі'в?..
– Поро'джуючи страх, вогне'нне си'то!
– В яких віка'х, у во'гнищі які'м
Мене' спали'в, як кля'тий інквізи'тор?
***
Николай Сысойлов,
28.08.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото Татьяна Костандогло; слева: Maerten van Heemskerck – De zondeval ca 1530)
===============