ДивлЮся в дзеркало...у мене все від мами:
І посмішка, і врода, і хода...
Та тільки жаль, що я старію, Мамо,
Старію зовні...серцем - молода...
Світ не змінився...в ньому все так само,
Лиш я стікаю, наче мед з ножа...
Скажи мені...скажи відверто, Мамо,
Чому у нас не стариться душа?
Чому життя, лишає в серці плями?
Чому згасає іскорка тепла?
Дивлюся в дзеркало...і бачу погляд Мами,
Мені він каже: знаєш все сама...
ТАК! Знаю, Мамо...тільки дуже хочу
Почути знову голос твій і сміх...
Тебе нема...я погляд твій і очі
Шукаю знову у очах своїх...