- Я тебе познайомлю з красунею, –
Ти сказала... Й дивилась убік.
Ти хотіла розвіяти сумніви.
Але я вже з тобою по вік.
Ти втомилась від слів, ти досвідчена.
Ти не віриш в зізнання мої.
Від красунь твоїх віяло відчаєм.
І ховалися очі твої.
Як це ти до красунь засмутилася –
Я не знаюсь на твоїх думках...
Але руки твої залишилися
У моїх непорушних руках...