«ЛЕТИ, МОЙ МИР..» (стих 1.5 из поэмы «Мой Мефистофель»)
Татьяна Костандогло
http://www.stihi.ru/avtor/omxyma http://www.stihi.ru/2011/01/31/7
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
================================ Татьяна Костандогло
================================ ЛЕТИ, МОЙ МИР..
================================ (стих 1.5 из поэмы «Мой Мефистофель»)
================================ Ты сжёг меня, прокля'тый инквизитор
================================ В каком столетье, на костре каком?
================================ Вершитель судеб, праведный арбитр -
================================ Закон порядка! Но прописан он
================================ Не в книгах, и посажен не на грядках,
================================ А в яви той, чьё имя – вещий сон...
================================ Пространственная твердь его обитель,
================================ И родина, поверь мне, не одна.
================================ Ты странник, потому как богожитель.
================================ И ты вершитель замысла. И - дна.
================================ И верха - тоже. Духа ритм подвижен,
================================ Меняй его чувствительную ткань:
================================ Садовник ты. Газон тобою стрижен,
================================ Хозяин мига вечного, восстань!
================================ Восстань, и будь собой.
================================ - Закон порядка!
================================ - Холодный огнь? Воздушные пути?
================================ - Прямые и обратные... Посадка?
================================ - Лети, мой Мир. И сам себе свети.
================================ 29.04.2000
================================ http://www.stihi.ru/2011/01/31/7
-------------------------------
ЛЕТИ, МІЙ СВІТ..
--------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
(вірш 1.5 із поеми «Мій Мефістофель»)
Мене спалив, як клятий інквізитор.
У вогнищі якім, в яких віках?
Вершитель долі, праведний арбітр –
Закону стражник! Чудодійний маг.
Ти скрізь і всюди: невловимий странник,
Який з’являється у віщих снах.
Вселенська неба твердь твоя обитель,
І схованка у тебе не одна.
Правитель часу, вічний небожитель.
Вершитель задуму. І помислів – і дна.
І верху – теж. Бо Духу ти подвижник,
Міняй багато-вимірності ткань,
Премудрий садівник! О, дивовижний
Хазяїн миті вічної, повстань!
Повстань, собою будь.
– Закону страж я!
– Тобі не жаль загублених Світів?
– Тобі без мене, як без світла, страшно?
– Лети, мій Світ. І сам собі світи.
***
Николай Сысойлов,
28.08.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото внизу Татьяна Костандогло)
===============
С ударениями
-------------------------------
ЛЕТИ', МІЙ СВІТ..
--------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
(вірш 1.5 із поеми «Мій Мефісто'фель»)
Мене спали'в, як кля'тий інквізи'тор.
У во'гнищі які'м, в яки'х віка'х?
Верши'тель до'лі, пра'ведний арбі'тр –
Зако'ну стра'жник! Чудоді'йний маг.
Ти скрізь і всю'ди: невлови'мий стра'нник,
Яки'й з’явля'ється у ві'щих снах.
Вселе'нська не'ба тве'рдь твоя' оби'тель,
І схо'ванка у те'бе не одна'.
Прави'тель ча'су, ві'чний небожи'тель.
Верши'тель за'думу. І по'мислів – і дна.
І ве'рху – теж. Бо Ду'ху ти подви'жник,
Міня'й бага'то-ви'мірності ткань,
Прему'дрий садівни'к! О, дивови'жний
Хазя'їн ми'ті ві'чної, повста'нь!
Повста'нь, собо'ю будь.
– Зако'ну страж я!
– Тобі' не жаль загу'блених Світі'в?
– Тобі' без ме'не, як без сві'тла, стра'шно?
– Лети', мій Світ. І сам собі' світи'.
***
Николай Сысойлов,
28.08.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото внизу Татьяна Костандогло)
===============