На розі літа й осені
У сонячнім теплі
Стоять сади зарошені,
Врочисті, мов запрошені
На свято вчителі.
А даль ясна прозориться,
Іти вперед зове.
Цей будень не повториться,
Бо зовсім інший твориться,
В якому все нове.
І непомітно іншими
Йдемо в прийдешні дні.
Хотілось, щоб ніжнішими,
Добрішими, мудрішими –
У світі ж не одні
На розі літа й осені…
1.09.2016.