Вся така гонорова

Надежда Рубан
  Немалу  собі  ставлю  задачу,
  В  думках  і  мріях  вся  в  обновах,
  Придбала  візу  й  квиток   в  додачу,
  Вся  така  їду  гонорова.

  Ось  і  прибула  в  Італьяно,
  Бо  забажала  у  Європу,
  Сиджу   чекаю  в  Памільяно,
  Щоб  якійсь ( нонні )  мити  жопу.

  Європа  щиро  відкрила  двері, 
  Вже  Україна  за  плечима ,
  Сиджу  тепер  німою  в  сквері,
  І  лишень  блимаю  очима.

  На  моїй  рідній  Буковині,
  Все  мала  вчасно ,  все  у  пору ,
  Тепер  шукаю  на  чужбині,
  Хоч  би  якусь  малу  ( лавору ).
 
  Не  буду  в  відчай  я  впадати,
  І  мову  вивчу  ( пьяно , пьяно ),
  І  ( нонну) буду  доглядати,
  Адже  живу  у  Памільяно.

  7.09.16 р.
автор: Н.П.Рубан.  примітки ( нонна-бабуся, лавора-робота, пьяно-помалу )