Словами ...
/06-07.09.16./
Як легко вчити словами людину,
Неначе за руку тримати дитину,
Й не важливо, що їй казати,
Головне владу свою диктувати.
"Так не стій!", "те не їш", "чого не схуднеш?"
"Шапку одінь", "лимон купи", "чіпси будеш?"
Розкидаючись фразами, кипить весь дім,
А на серці, все ще старий біль...
Час іде.
Хтось вмирає.
У чужій хаті дзвін лунає,
Бо у ній янгол співає.
Бігає по світі маленька пташка,
Вона і чемна, і мудра, і каже будь-ласка,
А я не заздрю, чужому щастю, у дану мить,
Але все ж, я не маю для кого жить.
Хтось скаже: "Ей, мала ти, чого?
Радій, живи, Бог цілує твоє чоло",
Але щастя нажаль у інших речах,
Й зовсім не важливо, який у хаті дах...