Впереди...
Осенняя пора готовит ночи холод
И почему-то с нею мы похожи,
В ветвях садов слышны рыданья ветра в голос,
Но сердце мне весна ещё тревожит.
Срывает ветер жёлтый лист и тихо губит,
Плывёт печаль - нет для неё причала
И с нежностью летит душа к тебе, мой любый,
Цветы любви ещё цветут помалу.
16.09.2016 г. © Ана Болик
Попереду у нас...
Нина Трало
Попереду у нас холодна ніч осіння
і я чомусь на осінь стала схожа.
На вітах саду чути вітру голосіння,
а в серці ще весна буяє гожа.
Зриває вітер жовтий лист і тихо губить,
печаль пливе і їй нема причалу.
Та лине з ніжністю душа до тебе, любий,
кохання квіти ще цвітуть помалу.
09.02.2016 г.
(автор рисунка Татьяна Марковцева)