Блискітки дощу на яскравому
Волоссі над твоїм чолом
Очі твої вологі і твої губи
Вологі та холодні, твоя щока задубіла.
Чому ти залишалася
Далеко так довго, чому лише нині
Прийшла до мене пізно вночі
Після багатогодинних блукань серед вітру й дощу?
Зніми сукню й панчохи;
Сядь у глибоке крісло біля каміну.
Я зігрію твої ноги в моїх долонях;
Я зігрію твої груди і стегна цілунками.
Шкода, що не можу розпалити вогнище
В тобі незгасиме.
Шкода, що не можу бути впевненим, що глибоко в тобі
міститься магніт, що завше тягне тебе додому
Runaway
Kenneth Rexroth
There are sparkles of rain on the bright
Hair over your forehead;
Your eyes are wet and your lips
Wet and cold, your cheek rigid with cold.
Why have you stayed
Away so long, why have you only
Come to me late at night
After walking for hours in wind and rain?
Take off your dress and stockings;
Sit in the deep chair before the fire.
I will warm your feet in my hands;
I will warm your breasts and thighs with kisses.
I wish I could build a fire
In you that would never go out.
I wish I could be sure that deep in you
Was a magnet to draw you always home.