Ты что сказал? Зараза – что сказал?
Клыками-пулями, оскалясь волком, клацал.
Ты обещал – в боль натуго связал
День белый, так что свету не видать уж?
Ты что сказал? Что в узел завязал
Меня, моих детей, и половину,
Всех националистов Украины,
Фашист ты красный, землю ты забрал
И на платформы – в топи до Сибири,
А кости наши – в перегной возьмешь?
Ты что сказал – что тишиной скуешь
Кортеж взбесившихся вот этих тигров?
Я враг – да, враг. На пыточном огне
Мне душу ненависти пламя озарило.
Я враг тебе. Я враг. Я враг. Смотри,
Я – враг тебе – тебе я строю стену
Империи. До чертиков стараюсь,
Закрученный улиткой в ревматизм,
Точу песок, чтоб, в доску расшибаясь,
Найти в нем золото. На твой не-коммунизм.
Ти що казав? Зараза — що казав?
Як кулі клацали, мов вовчі жовті ікла.
Ти обіцяв — навіки зав'язав
Біль-білий день, що й світу вже не видко?
Ти що казав? Що в зашморг затягнеш
Мене, моїх дітей, мою дружину,
Всіх націоналістів з України,
Фашист червоний, землю забереш
І на платформи — в болота сибірські,
Людські кістки — на добриво візьмеш?
Ти що казав — ти в тишу закуєш
Оцей кортеж оскаженілих тигрів?
Я ворог — так. На полум'ї тортур
Мене огнем осяло зненавиди.
Я ворог твій. Я ворог. Ворог. Видиш,
Я — ворог твій — тобі мурую мур
Імперії. Стараюсь до пропасниці,
Закручений, як равлик, в ревматизм,
Точу пісок, вишукую, як трясці,
Для тебе золота. На твій не комунізм.