«ВДАЛЬ ИДУТ ДЕРЖАВНЫМ ШАГОМ»
Александр Александрович Блок (1880-1921 г.)
Стих 12 из цикла 1-12 поэмы «Двенадцать» http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/34.htm
Перевод на украинский язык: Николай Сысойлов
================================= Александр Блок
================================= ВДАЛЬ ИДУТ ДЕРЖАВНЫМ ШАГОМ
================================= Стих 12 из цикла 1-12 поэмы «Двенадцать»
================================= ...Вдаль идут державным шагом...
================================= — Кто ещё там? Выходи!
================================= Это — ветер с красным флагом
================================= Разыгрался впереди...
================================= Впереди — сугроб холодный.
================================= — Кто в сугробе — выходи!
================================= Только нищий пёс голодный
================================= Ковыляет позади...
================================= — Отвяжись ты, шелудивый,
================================= Я штыком пощекочу!
================================= Старый мир, как пёс паршивый,
================================= Провались — поколочу!
================================= ...Скалит зубы — волк голодный —
================================= Хвост поджал — не отстаёт —
================================= Пёс холодный — пёс безродный...
================================= — Эй, откликнись, кто идет?
================================= — Кто там машет красным флагом?
================================= — Приглядись-ка, эка тьма!
================================= — Кто там ходит беглым шагом,
================================= Хоронясь за все дома?
================================= — Всё равно, тебя добуду,
================================= Лучше сдайся мне живьем!
================================= — Эй, товарищ, будет худо,
================================= Выходи, стрелять начнем!
================================= Трах-тах-тах!— И только эхо
================================= Откликается в домах...
================================= Только вьюга долгим смехом
================================= Заливается в снегах...
================================= Трах-тах-тах!
================================= Трах-тах-тах!
================================= ...Так идут державным шагом —
================================= Позади — голодный пёс.
================================= Впереди — с кровавым флагом,
================================= И за вьюгой неведим,
================================= И от пули невредим,
================================= Нежной поступью надвьюжной,
================================= Снежной россыпью жемчужной,
================================= В белом венчике из роз —
================================= Впереди — Исус Христос.
================================= http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/34.htm
ВДАЛЕЧ ЙДУТЬ ДЕРЖАВНИМ МАХОМ
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Вірш 12 із циклу 1-12 поеми «Дванадцять»
***
Вдалеч йдуть державним махом…
— Хто там стогне? Хто реве?
Вітер це – з червоним стягом
Розігравсь, тканину рве.
Вдалині – замет холодний.
— Хто в заметі – не мовчіть!
Тільки ззаду пес голодний
Шкандиляє і скавчить…
— Відчепись ти, шолудивий,
Я штиком полоскочу!
Світ стари'й – як пес паршивий;
Згинь, плішивий, – розтопчу!
.. Скалить зуби – вовк огидний –
Хвіст піджав – не відстає –
Пес безрідний – жалюгідний…
— Гей, відкли'кнись, хто там йде?
— Хто біжить з червоним стягом?
— Придивися до пітьми!
— Хто ховається зі страхом
За паркани і доми'?
— Все одно, тебе добуду,
Краще здайся! що мовчиш?
— Гей, ти хто? виходь, паскудо,
Руки вгору і хутчіш!
Трах-тах-тах! – відлуння вихор
Відкликається в домах..
Тільки хуга довгим сміхом
Заливається в снігах…
Трах-тах-тах! Трах-тах-тах!
Мат і мати на вустах.
…Йде загін державним шляхом –
Крізь завію і мороз.
А над ним – кривавим стягом,
Крізь збентеженість віків,
Крізь розгубленість страхі'в,
Ніжним кличем хуртовинним,
Сніжним розсипом перлинним,
Білим німбом з білих роз –
Зве вперед – Ісус Христос.
***
Николай Сысойлов,
24.09.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
============
С ударениями
ВДА'ЛЕЧ ЙДУТЬ ДЕРЖА'ВНИМ МА'ХОМ
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Вірш 12 із циклу 1-12 поеми «Дванадцять»
***
Вда'леч йду'ть держа'вним ма'хом…
— Хто там сто'гне? Хто реве'?
Ві'тер це – з черво'ним стя'гом
Розігра'всь, ткани'ну рве.
Вдалині' – заме'т холо'дний.
— Хто в заме'ті – не мовчі'ть!
Ті'льки зза'ду пес голо'дний
Шкандиля'є і скавчи'ть…
— Відчепи'сь ти, шолуди'вий,
Я штико'м полоскочу'!
Світ стари'й – як пес парши'вий;
Згинь, пліши'вий, – розтопчу'!
.. Ска'лить зу'би – вовк оги'дний –
Хвіст піджа'в – не відстає' –
Пес безрі'дний – жалюгі'дний…
— Гей, відкли'кнись, хто там йде?
— Хто біжи'ть з черво'ним стя'гом?
— Придиви'ся до пітьми'!
— Хто хова'ється зі стра'хом
За парка'ни і доми'?
— Все одно', тебе' добу'ду,
Кра'ще зда'йся! що мовчи'ш?
— Гей, ти хто? вихо'дь, паску'до,
Ру'ки вго'ру і хутчі'ш!
Трах-тах-тах! – відлу'ння ви'хор
Відклика'ється в дома'х..
Ті'льки ху'га до'вгим смі'хом
Залива'ється в сніга'х…
Трах-тах-тах! Трах-тах-тах!
Мат і ма'ти на вуста'х.
…Йде загі'н держа'вним шля'хом –
Крізь заві'ю і моро'з.
А над ним – крива'вим стя'гом,
Крізь збенте'женість вікі'в,
Крізь розгу'бленість страхі'в,
Ні'жним кли'чем хуртови'нним,
Сні'жним ро'зсипом перли'нним,
Бі'лим ні'мбом з бі'лих роз –
Зве впере'д – Ісу'с Христо'с.
***
Николай Сысойлов,
24.09.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
============