«ЧЁРНЫЙ ВЕЧЕР, БЕЛЫЙ СНЕГ..»
Александр Александрович Блок (1880-1921 г.)
Стих 1 из цикла 1-12 поэмы «Двенадцать» http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/34.htm
Перевод на украинский язык: Николай Сысойлов
=============================== Александр Блок
=============================== ЧЁРНЫЙ ВЕЧЕР, БЕЛЫЙ СНЕГ..
=============================== Стих 1 из цикла 1-12 поэмы «Двенадцать»
=============================== Черный вечер.
=============================== Белый снег.
=============================== Ветер, ветер!
=============================== На ногах не стоит человек.
=============================== Ветер, ветер —
=============================== На всем божьем свете!
=============================== Завивает ветер
=============================== Белый снежок.
=============================== Под снежком — ледок.
=============================== Скользко, тяжко,
=============================== Всякий ходок
=============================== Скользит — ах, бедняжка!
=============================== От здания к зданию
=============================== Протянут канат.
=============================== На канате — плакат:
=============================== «Вся власть Учредительному Собранию!»
=============================== Старушка убивается — плачет,
=============================== Никак не поймет, что значит,
=============================== На что такой плакат,
=============================== Такой огромный лоскут?
=============================== Сколько бы вышло портянок для ребят,
=============================== А всякий — раздет, разут...
=============================== Старушка, как курица,
=============================== Кой-как перемотнулась через сугроб.
=============================== — Ох, Матушка-Заступница!
=============================== — Ох, большевики загонят в гроб!
=============================== Ветер хлесткий!
=============================== Не отстает и мороз!
=============================== И буржуй на перекрестке
=============================== В воротник упрятал нос.
=============================== А это кто?— Длинные волосы
=============================== И говорит в полголоса:
=============================== — Предатели!
=============================== — Погибла Россия!
=============================== Должно быть, писатель —
=============================== Вития...
=============================== А вон и долгополый —
=============================== Стороночкой и за сугроб...
=============================== Что нынче не веселый,
=============================== Товарищ поп?
=============================== Помнишь, как бывало
=============================== Брюхом шел вперед,
=============================== И крестом сияло
=============================== Брюхо на народ?
=============================== Вон барыня в каракуле
=============================== К другой подвернулась:
=============================== — Уж мы плакали, плакали...
=============================== Поскользнулась
=============================== И — бац — растянулась!
=============================== Ай, ай!
=============================== Тяни, подымай!
=============================== Ветер весёлый.
=============================== И зол и рад.
============================ Крутит подолы,
============================ Прохожих косит.
============================ Рвет, мнет и носит
============================ Большой плакат:
============================ «Вся власть Учредительному Собранию!»
============================ И слова доносит:
============================ ...И у нас было собрание...
============================ ...Вот в этом здании...
============================ ...Обсудили —
============================ Постановили:
============================ На время – десять, на ночь – двадцать пять..
============================ ...И меньше ни с кого не брать...
============================ ...Пойдем спать...
============================ Поздний вечер.
============================ Пустеет улица.
============================ Один бродяга
============================ Сутулится,
============================ Да свищет ветер...
============================ Эй, бедняга!
============================ Подходи —
============================ Поцелуемся...
============================ Хлеба!
============================ Что впереди?
============================ Проходи!
============================ Черное, черное небо.
============================ Злоба, грустная злоба
============================ Кипит в груди...
============================ Черная злоба, святая злоба...
============================ Товарищ! Гляди
============================ В оба!
============================ http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/34.htm
--------------------------------------------------
ЧОРНИЙ ВЕЧІР, БІЛИЙ СНІГ..
---------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Вірш 1 із циклу 1-12 поеми «Дванадцять»
***
Чорний вечір.
Білий сніг.
Вітер, вітер!
На ногах не встоїть чоловік.
Вітер, вітер –
На всім божім світі!
Завиває вітер
Білий сніжок.
Під сніжком – льодок.
Слизько, важко,
Всякий ходок
Впаде – бідолашка!
А це хто? – ще зра'ння, вдвох,
Чіпляють канат.
На канаті плакат:
«Вся влада Установчому Зібранню!»
Ох,
Старушка убивається – плаче,
Не зрозуміє, що значить,
На що такий плакат,
Навіщо, щоб тут висі'в?
Скільки ону'чі було б для хлоп’ят,
Роззуті, роздягнені – всі.
Старушка, як куриця,
Насилу подолала за'меті горб.
— Ох, Матушка-Заступниця!
— Ох, більшовики зведуть у гроб!
Вітер як з жесті!
Холод проймає до сліз!
І буржуй на перехресті
У ко'мір сховав свій ніс.
А це ще хто? – спи'на мов ко'лесо
І бубони'ть впівголоса:
— Всі зрадники!
— Загине Росія!
Мабуть, писака, з радників –
Виті'я…
А он і довгополий –
Сторонкою й ховає хліб…
Чого сумни'й і кволий,
Товаришу піп?…
А колись бувало
Йшов і пузом цвів.
І хрестом сіяло
Пузо на людців.
Он бариня в каракулі
До іншої звернулась:
— Ох, ми плакали, плакали..
Посковзнулась
І – баць – розтягнулась!
Ай, ай!
Тягни, піднімай!
Вітер бідовий.
І злий як кат.
Крутить подоли,
Прохожих косить.
Рве, мне і носить
Великий плакат:
«Вся влада Установчому Зібранню!»
І слова доносить:
…І у нас було зібрання..
…Сьогодні зра'ння…
…Обсудили –
Постановили:
За ніч – двадцять п’ять, десятка – на час…
…І менше не брати, наказ…
…От тобі й раз..
Пізній вечір.
Порожня вулиця.
Один бродяжка
Сутулиться,
Здрига'є плечі…
Гей, бідолашко!
Підходь –
Поцілуєшся?
Хліба!
Поїсти треба!
Проходь!
Чорне-чорнісіньке небо...
Змерзла і змучена плоть..
Хліба!
Ради господа, хліба!
Геть, старий!
Зло'ба, чорна і хи'бна,
Пече й горить…
Збуджена зло'ба, свята й огидна…
Това'ришу! Зри
В обидва!
***
Николай Сысойлов,
28.09.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
============
С ударениями
--------------------------------------------------
ЧОРНИЙ ВЕЧІР, БІЛИЙ СНІГ..
---------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Вірш 1 із циклу 1-12 поеми «Дванадцять»
***
Чо'рний ве'чір.
Бі'лий сніг.
Ві'тер, ві'тер!
На нога'х не встої'ть чолові'к.
Ві'тер, ві'тер –
На всім бо'жім сві'ті!
Завива'є ві'тер
Бі'лий сніжо'к.
Під сніжко'м – льодо'к.
Сли'зько, ва'жко,
Вся'кий ходо'к
Впаде' – бідола'шка!
А це хто? – ще зра'ння, вдвох,
Чіпля'ють кана'т.
На кана'ті плака'т:
«Вся вла'да Устано'вчому Зібра'нню!»
Ох,
Стару'шка убива'ється – пла'че,
Не зрозумі'є, що зна'чить,
На що таки'й плака'т,
Наві'що, щоб тут висі'в?
Скільки ону'чі було' б для хлоп’я'т,
Роззу'ті, роздя'гнені – всі.
Стару'шка, як ку'риця,
Наси'лу подола'ла за'меті горб.
— Ох, Ма'тушка-Засту'пниця!
— Ох, більшовики' зведу'ть у гроб!
Ві'тер як з же'сті!
Хо'лод пройма'є до сліз!
І буржу'й на перехре'сті
У ко'мір схова'в свій ніс.
А це ще хто? – спи'на мов ко'лесо
І бубони'ть впівго'лоса:
— Всі зра'дники!
— Заги'не Росі'я!
Ма'буть, писа'ка, з ра'дників –
Виті'я…
А он і довгопо'лий –
Сторо'нкою й хова'є хліб…
Чого сумни'й і кво'лий,
Това'ришу піп?…
А коли'сь бува'ло
Йшов і пу'зом цвів.
І хресто'м сія'ло
Пу'зо на людці'в.
Он ба'риня в кара'кулі
До і'ншої зверну'лась:
— Ох, ми пла'кали, пла'кали..
Посковзну'лась
І – баць – розтягну'лась!
Ай, ай!
Тягни', підніма'й!
Ві'тер бідо'вий.
І злий як кат.
Кру'тить подо'ли,
Прохо'жих ко'сить.
Рве, мне і но'сить
Вели'кий плака'т:
«Вся вла'да Устано'вчому Зібра'нню!»
І слова' доно'сить:
…І у нас було' зібра'ння..
…Сьогодні зра'ння…
…Обсуди'ли –
Постанови'ли:
За ніч – два'дцять п’ять, деся'тка – на час…
…І ме'нше не бра'ти, нака'з…
…От тобі' й раз..
Пі'зній ве'чір.
Поро'жня ву'лиця.
Оди'н бродя'жка
Суту'литься,
Здрига'є пле'чі…
Гей, бідола'шко!
Підхо'дь –
Поцілує'шся?
Хлі'ба!
Пої'сти тре'ба!
Прохо'дь!
Чо'рне-чорні'сіньке не'бо...
Зме'рзла і зму'чена плоть..
Хлі'ба!
Ра'ди го'спода, хлі'ба!
Геть, стари'й!
Зло'ба, чо'рна і хи'бна,
Пече' й гори'ть…
Збу'джена зло'ба, свята' й оги'дна…
Това'ришу! Зри
В оби'два!
***
Николай Сысойлов,
28.09.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
============