Самураю

 
Ти ж не з японських теренів -
Рідна душа слов‘янська!
Ти ж не з тих суперменів,
А мислення – іннє-яньське.

Нічого не маю проти:
Схід тебе, любий, вабить,
Тобі в будь-якій роботі
Кмітливі японці радять.

Біляве твоє волосся
Та очі небесно-сині…
Мені ж відтак довелося
Ієрогліфи вчити віднині!

Але… В тім «але» - то й пастка:
Не схожа я на японку!
І ми з тобою не в казці
Східній – удари  гонгу…

Проте   (я  то добре знаю)
Як чорним змалюю очі
Як  кімоно придбаю:
Японські принади жіночі!!!

Я так хочу з тобою до рання
Українською шепотіти…
Та гаряче  твоє бажання -
Все японською говорити…

Даруй мені,самураю…
У Бога в очах - здивування
У храмі стою - благаю:
Поверни  ж бо моє кохання!!!


Що ж, кумедна для сходознавців
Наша драма – сама сміюся!
Та в гета замість рідних капців
За тобою не поженуся!

І без тебе я не сконаю,
Хоч у пеклі розпук згоряю...
Тебе в Токіо відпускаю:
Будь щасливий там САМ - У РАЮ…