(Дует Крістін та Фантома.)
Крістін:
Ворожить ніч п’янка і таємнича
В зрадливім сяйві золотих свічок.
Тривожить мою душу хижий місяць
І мерехтіння чарівних зірок.
Мене ти кличеш крізь дзеркальний холод
Мій Ангеле звабливий та сумний,
І в мареві нічних фантасмагорій
У темряві – я чую голос твій.
Ти співом стелиш міст понад світами,
Кохання міст поміж двома серцями.
Фантом:
Над мертвим світом тиша простяглася,
Розвинувся серпанок дивних мрій,
В душі, мов пломінь, пристрасть зайнялася,
І в тім вогні – ти чуєш голос мій.
Духмяна квітко пристрасна і чиста,
Жагучих снів трояндо чарівна,
Сплелася, мовби зоряне намисто,
Лишень для тебе – Музика нічна.
Крізь полум’я солодке та шалене,
Мій Ангеле святий – іди до мене!
Крістін:
У підземелля темряву нічного,
Забувши все, душа моя летить
Нехай згорю від дотику я твого –
Твій голос мене знову воскресить.
Обидва:
Криваві зорі в небесах малюють
Фантасмагорії шалених снів,
І дві душі серед вогню танцюють
Під загадковий, таємничий спів.
Нехай кружляють нас вогненні ріки,
З тобою буду я – по вічні віки!
1.10.2005