У цих надскладних, цих болючих стосунках
сам чорт ламав ноги не раз і не два...
я вже не шукаю собі порятунку,-
дивуюсь природньо, що досі жива.
Не спиться ночами... на небі яскравий
рогатий насмішник трима мої сни...
вмикається ноут і вариться кава -
застрягло життя на порозі весни.
Мовчання мобілки напружує тишу -
емоцій цунамі накриє ефір...
та мстивою думкою сЕбе я тішу,-
тобі іще важче, мій лагідний звір.