На щастя доля усмiхнеться

       
       ***
На щастя,доля усміхнеться,
Та враз і згасне,мов зоря,
Наснилось мама, що сміється,
Родина, діти, вся сім"я.

Я й досі там,ві сні,ще поки,
Так тепло, радо на душі,
Біг часу, дні війни страшні
Не стерли пам"ять, дім, нівроку...

Вола душа у снах остаться,
Де радість, щастя і любов,
Надія в світле сподіваться,
Любить життя і мріять знов.

Сім"я щебече в літній кухні,
Усмішки квітнуть за столом,
Вареники гарячі пухнуть-
Бо це ж не місто,а село...

Там все смачненьке, мліє серце-
Коржі з свіженьким молоком,
А борщ з сметаною чи з перцем,
Млинці із липовим медком...

Все те пройшло, усе минуло,
Десь там за фронтом рідний дім...
Нема батьків- двір,все заснуло,
Гніздо розбив час, Божий грім...

Де брати сили, Боже грізний,
Нема усіх, кудись пішли,
Їх сни, надії, віри гідні,
В тумани сиві попливли...

Болить душа, вертає вперто
В те незабутнє знов "колись",
Де сонце лагідне, відверте,
Де сяє неба синя вись...

Сни душу всю розворушили,
Слізьми повіки розпекли,
Де, Боже, взять оті надсили,
Щоб струни болю не гули.

Іду стежиною земною,
Кам"яний схід на Еверест,
Печаль та роздуми за мною,
Важкий твій,Боже,тяжкий хрест...

           ***