Ти – світишся щастям, а я – ще у тіні з бідою.
Як нам поєднати ці дві протилежні стихії?
Можливо, нам треба обрати таку спільну мрію,
Яка б ні тобі, ні мені не здалася пустою?
Не можна так просто біду поєднати зі щастям.
Вони так потрібні – для кожного свої стежини.
Щоб кожен своєю пройшов і відчув, що він спасся.
Щоб там, на перетині, ми не зустрілись чужими.
Стежки і стежини. Розбіглись. Ліворуч. Праворуч.
Потреба іти – як потреба у виході з тіні.
Ти – світишся щастям, я – хочу світитися поруч...
Приречена кожна стежина на переплетіння...