Зараз так, як колись.
У багрянім вінчанні
вся Вкраїна в димах
і у жерлах гармат.
То чи можна на разі
творити незнані вітання
і з"ясовувать: "Хто ти,
чи брат, чи не брат"?
Може доста уже?
Всім набридло стояння.
Тії крила лелечі
із омріяних снів
майорять над дахами
і кличуть, мов кличуть востаннє...
Тільки жаль, не повернуть уже
матерям їх загиблих синів.